Микола опинився перед важким вибором, коли його батьки, Лариса та Петро, не підтримали його стосунки з Оленою, дівчиною без посагу. Батьки, які цінували багатство і статус, запропонували Миколі розкішний автомобіль і можливість навчатися за кордоном в обмін на припинення стосунків з Оленою. Проте Микола цінував кохання більше за матеріальні блага й твердо вирішив залишитися з Оленою. Впевнені, що Олена лише прагне грошей їхнього сина, Лариса та Петро спробували підкупити її, щоб вона залишила Миколу.
Однак Олена, яка дійсно кохала Миколу, відмовилася від грошей. Незважаючи на всі спроби батьків розлучити їх, Микола та Олена залишилися разом. Вони переїхали до села, де жила бабуся Олени, і там одружилися. У подружжя народилися двоє дітей, Олег і Світлана, а Микола знайшов роботу на фермі. На жаль, їхнє щасливе життя обірвалося трагічно: Микола та Олена померли молодими, залишивши дітей сиротами. Бабуся Олени, Тамара Федорівна, взяла на себе відповідальність за виховання онуків, піклуючись про них до своєї смерті.
Лариса та Петро, розірвавши всі зв’язки з Миколою, відмовилися прийняти Олега та Світлану до себе. У підсумку дітей усиновив Валерій, близький друг Миколи. Згодом Олег став лікарем і, не знаючи цього, вилікував свою бабусю, що призвело до відновлення стосунків з відчуженим дідусем. Незважаючи на каяття Лариси та Петра і їхні спроби відновити відносини, Олег та Світлана не змогли пробачити їм колишнього відкидання.
Ця історія підкреслює важливість прощення і розуміння, адже втрачені можливості для примирення можуть призвести до тривалого жалю та незворотних втрат у відносинах.