Матвій жив у дитячому будинку з самого народження і був відомий своєю розумністю та добрим характером. Коли йому виповнилося сім років, багата пара, Микола та Валентина, вирішили всиновити його. Усі раділи за хлопчика, але в той же час були певні побоювання щодо того, чи зможуть ці люди стати хорошими батьками. Незважаючи на ці сумніви, подружжя швидко забрало Матвія до себе додому, і персонал дитячого будинку сподівався, що тепер у хлопчика нарешті буде сім’я, яка любитиме його.
На жаль, через кілька місяців Матвія повернули назад до дитячого будинку. Цей удар виявився для нього надто важким. Він впав у глибоку депресію, відмовлявся їсти, читати або виходити на вулицю. Інші діти почали дражнити його, називаючи “неповноцінним”. Згодом Матвій зважився поділитися своєю історією з працівниками дитячого будинку. Він розповів, що пара всиновила його, щоб врятувати свої проблемні стосунки. Валентина часто зривала свій гнів на Матвієві, принижуючи його, тоді як Микола витрачав гроші на коханок.
Кожного разу, коли Валентина виявляла зникнення грошей, вона звинувачувала Матвія, хоча він вкрав гроші лише один раз — щоб утекти з дому. Співробітники дитячого будинку уважно вислухали хлопчика і запевнили його, що він ні в чому не винен. Вони занесли всю інформацію про цю пару до свого досьє, щоб бути обережними, якщо вони спробують знову всиновити дитину.