Анастасія Степанівна завжди була жінкою із суворими принципами та застарілими поглядами на життя. Коли її син Ігор привів додому свою дівчину Оксану, вона одразу вирішила, що ця дівчина йому не підходить. На її думку, походження Оксани, дочка фермера, не відповідало тому рівню, який Анастасія Степанівна вважала гідним для своєї родини. Вона вирішила, що її обов’язок — врятувати сина від “невірного” вибору.
Ігор же був закоханий в Оксану. Їхні стосунки розвивалися швидко і природно, і він був впевнений у своїх почуттях до неї. Батькові Ігоря дівчина сподобалася: вона була ввічлива, спокійна і мала гарні манери. Але мати не могла прийняти цей союз і була переконана, що Оксана — не та, хто заслуговує на її сина.
Не бажаючи втрачати контроль над ситуацією, Анастасія Степанівна вирішила діяти радикально. Перед самим весіллям вона підготувала підроблені фотографії, на яких Оксана була зображена в інтимних ситуаціях із незнайомим чоловіком. Вона передала ці фотографії Ігорю в конверті, знаючи, що це зруйнує його довіру до Оксани. Ігор, засліплений “доказами”, одразу повірив матері й скасував весілля.
Анастасія Степанівна була задоволена своїм вчинком і відчувала себе переможницею, думаючи, що врятувала сина від “невірного вибору”. Однак доля мала інші плани. Через деякий час вона зустріла Оксану в ювелірному магазині разом із літнім чоловіком. Побачивши цю сцену, вона одразу припустила, що це коханець дівчини, і почала принижувати її прямо в магазині.
Та раптом чоловік спокійно заявив: “Я — її батько”. Він був роздратований грубістю Анастасії Степанівни і прямо сказав, що давно хотів поставити її на місце. Батько Оксани, Андрій Петрович, виявився не просто фермером, а дуже заможною людиною, яка мала великий бізнес. Анастасія Степанівна відчула себе приниженою та осоромленою, усвідомивши, як сильно помилилася у своїх судженнях.
Життя Оксани пішло своєю дорогою. Незабаром вона зустріла іншого чоловіка, який по-справжньому її кохав, і вони щасливо одружилися.