Тетяна з великими надіями поверталася додому після двотижневого відрядження, радіючи, що зможе знову побачити свого чоловіка. Вона ретельно обдумала, як зробить романтичну вечерю, тож купила кілька пакетів з продуктами. Розклала все в холодильник, почала збиратися в душ, коли почула, як відчинилися двері і в кімнаті пролунали жіночий сміх та голоси. Застигнувши на порозі ванної кімнати з речами в руках, вона побачила через щілину в дверях, як до їхньої спальні зайшли незнайома жінка та її чоловік, Олег. Вони так захоплено цілувалися, що навіть не помітили її присутності.
Тетяна стояла нерухомо, ніби паралізована, спостерігаючи за тим, що відбувалося. Вона повільно пішла у вітальню і сіла в крісло, намагаючись усвідомити, що трапилося.
— Кошеня, моя ще не повернулася, тож можемо залишитися до ранку, — почувся голос її чоловіка з кімнати.
— Олег, я тут виноград знайшла! Обожнюю виноград! — сказала жінка з захопленням.
— Виноград? Звідки виноград? — Олег напружено підійшов ближче.
— Катя, збирайся. — В його голосі звучала паніка.
— Що сталося? — здивовано запитала жінка.
— Катя, ти глуха? Швидко збирайся! Дружина повернулася…
Незадоволений звук, як двері зачинилися, і жінка швидко залишила квартиру. Олег, побачивши Тетяну в кріслі, застиг на місці.
— Мила? Я не знав, що ти повернешся… так несподівано… — його голос був розгублений.
— Замовкни, — холодно відповіла Тетяна, не відводячи погляду від стіни.
— Тань, я винен, прости мене. Ти ж розумієш, два тижні без тебе… Ну, ти сама знаєш, — продовжував Олег, намагаючись виправдатися.
— Я сказала, замовкни, — повторила Тетяна. Вона піднялася, пройшла в спальню, зібрала його речі в сумку і кинула йому її, вказавши на двері.
Олег ще деякий час стояв, сподіваючись, що вона змінить своє рішення, але її холодний погляд дав зрозуміти, що це кінець. З важким зітханням він вийшов за двері.
— Ключі від будинку і машини залиш, — вимовила Тетяна перед тим, як зачинити двері. Опинившись на вулиці, Олег зрозумів, що тепер йому нікуди йти.