Від веселого і заразливого сміху в маршрутці у всіх почали боліти животи. Хочете дізнатися, чому? Після важкого робочого дня я, як завжди, взяла сумочку, накинула плащ і поспішила на автобусну зупинку. Там саме зупинився потрібний мені автобус, і я встигла забігти на нього в останню мить.
Зайшовши, я почала шукати в сумочці гаманець, щоб оплатити проїзд, але з жахом зрозуміла, що залишила його на роботі. Вирішила перевірити кишені на наявність хоч якихось копійок, але й там було порожньо.
Що ж мені тепер робити? Як оплатити проїзд? Сором охопив мене, коли водій почав через дзеркало заднього виду поглядати на мене і нагадувати всім новоприбулим пасажирам про оплату. Я напружено рилася в сумочці, намагаючись знайти хоча б якусь гривню, але все було марно.
І тут моя рука наткнулася на молочну шоколадку, яку мені подарувала вранці колега з нагоди мого іменин. Як добре, що я поклала її в сумочку! І тут мене осяяло: я вирішила заплатити за проїзд шоколадкою. Я передала її через чоловіка, який стояв попереду мене, зі словами: «Передайте водієві, будь ласка!». Кожен, хто отримував у руки шоколадку, починав сміятися.
Нарешті, шоколадка опинилася в руках водія. Він здивувався, побачивши, що це не гроші, але зовсім не розсердився. Навпаки, вирішив підняти настрій усім пасажирам і передав мені «здачу».
Уявляєте? До мене повернулися три шоколадні цукерки і дві карамельки!